Пятница, 20 марта 2020 10:41

Вчені оцінили, чого буде коштувати відмова від жорсткого карантину

Вчені оцінили, чого буде коштувати відмова від жорсткого карантину

Група епідеміологів з Імперського коледжу Лондона опублікувала детальний прогноз того, до чого призведе вибір урядами США і Великої Британії однієї з двох стратегій стримування коронавірусу: м’якої і жорсткої. Вчені прийшли до висновку про те, що в обох стратегій багато недоліків, але м’яка призведе до перевантаження системи охорони здоров’я, тоді як жорстку вони називають "єдиною життєздатною стратегією на сьогодні".

Об этом сообщает Руспрес

Епідеміологи з Імперського коледжу Лондона вивчають аспекти коронавірусної інфекції з початку 2020 року, коли спалах був обмежений тільки материковою частиною Китаю. Саме вони надали надійні оцінки істинної летальності інфікування і попередили про те, що дві третини хворих, які прибули з Китаю, були пропущені санітарним контролем країн, незважаючи на запроваджені заходи.

Тепер же група вчених вивчила дві найбільш вірогідні стратегії реагування на коронавірус: жорстку (її дотримуються Китай, Сінгапур і з недавнього часу Італія) і м’яку (її вибрала влада Великої Британії). Зокрема, вони чітко описали наслідки кожного з двох сценаріїв і дали детальний прогноз ситуації в світі.

На даний момент існує дві стратегії, з яких доводиться вибирати країнам:

Стратегія стримування (придушення) – вона передбачає якомога більш раннє застосування найжорсткіших заходів щодо припинення контактів між людьми, що дозволяє стримати поширення захворювання. До цих заходів відносять карантин у школах, домашній карантин з ізоляцією навіть для тих, хто не хворіє, і, можливо, заборона виходити з дому без крайньої необхідності. Такий карантин дозволяє уникнути перевантаження системи охорони здоров’я великою кількістю хворих, яким можуть знадобитися обмежені ресурси.

Стратегія пом’якшення – вона передбачає карантин для хворих, але при ній не закривають школи і виробництва. Вона дозволяє сформувати колективний імунітет з тих, хто вже перехворів, не перевантажуючи при цьому лікарні.

В обох підходів є і плюси і мінуси, сказати точно, який буде більш ефективним в тій чи іншій ситуації, не можна. Не тільки економічні, але і медичні наслідки залежать від багатьох факторів: населення країни, географічної структури, того, як поширюється вірус, як протікає захворювання у різних вікових груп і так далі.

Щоб зрозуміти, яка стратегія найбільш ефективна в ситуації, епідеміологи використовують математичні моделі, які симулюють поширення інфекції при тому чи іншому сценарії.

У випадку з COVID-19 вчені застосували математичну модель життя у Великій Британії і США

Модель, яка використана в роботі британців, створена Фергюсоном зі співавторами ще в 2006 році; її використовували для прогнозування епідемій грипу. Модель заснована на обліку транспортної структури Великої Британії, щоденного шляху кожного з мешканців з дому на роботу і назад, середнього числа тих, хто проживає в одному будинку, середнього числа дітей у шкільному класі та багатьох інших реальних статистичних даних. Статті з описом цієї моделі (і її перекладення для США) — одні з найбільш цитованих в епідеміології; на них, зокрема, засновані стратегічні плани Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та американських Центрів контролю і профілактики захворювань (CDC).

Разом з тим, вчені попереджають, що деякі фактори, наприклад те, як населення буде сприймати і дотримуватися багатомісячного карантину, передбачити неможливо. Але зараз відомі інші важливі параметри: летальність захворювання і вікова структура тих, хто найбільше потребує медичної допомоги.

Автори також зізнаються, що до появи даних про швидкість поширення вірусу в Італії, а також до уточнення даних про ресурси клінік у Великій Британії прогнозувати щось було складно. Але тепер вибір у бік тієї чи іншої стратегії зробити можна. Крім того, дослідники виключили економічні і соціальні наслідки вибору, зосередившись лише на медичних: серед місць, які будуть потрібні в палатах інтенсивної терапії, і кількості летальних випадків.

Виявилося, що якщо не застосовувати жорстких заходів, у кращому випадку на кожне місце в палаті реанімації в Британії будуть претендувати вісім осіб.

Існує два альтернативних сценарії:

Перший з них передбачає ізолювання хворих на дому, ізолювання їхніх близьких, закриття шкіл та університетів, а також соціальне дистанціювання для найбільш уразливих груп. При різних поєднаннях цих заходів не було зниження кількості соціальних контактів. Вжиті заходи зберігалися протягом трьох місяців.

У другому випадку до цих заходів додавали соціальне дистанціювання для всього населення, на три чверті знижувалися контакти поза домом і роботи, на чверть – на роботі. У найбільш жорсткому варіанті передбачається закриття шкіл і ВНЗ. Такі заходи, як повна заборона на пересування вчені не розглядали.

Головний висновок дослідження, за словами авторів, полягає в тому, що вибір стратегії пом’якшення, тобто відмова від жорсткого карантину для всього населення, навіть в найбільш оптимальному варіанті призведе до того, що можливості системи охорони здоров’я будуть перевищені в рази — у вісім разів при найсприятливішому сценарії. "Крім того, навіть якщо б всі пацієнти отримали при цьому можливість лікуватися, ми прогнозуємо близько 250 тисяч смертей [від ускладнень коронавірусної пневмонії] у Великій Британії і 1,1–1,2 мільйона смертей в США", — йдеться в дослідженні.

Моделювання показує, що план пом’якшення все-таки повинен працювати: пікове навантаження на лікарні під час його проведення буде на третину меншим, ніж у (малоймовірному) сценарії повного невтручання, а число померлих можна буде скоротити вдвічі. Пропонована відмова закривати школи і ВНЗ, а замість цього ізолювати старше покоління теж, за даними моделювання, має певний сенс: так дійсно швидше за все формується колективний імунітет. Але уникнути великої кількості жертв і при цьому одночасно отримати колективний імунітет все одно не виходить.

Другий сценарій із закриттям шкіл і ВНЗ дозволить уникнути навантаження на систему охорони здоров’я і знизити кількість смертей, але він може тривати дуже довго.

Зіткнувшись з альтернативою між двома досить неприємними сценаріями, вчені розглянули ще один варіант, який передбачає плавне регулювання заходів стримування: найжорсткіші заходи при цьому "включають" і "вимикають" по спрацьовуванню певних тригерів, а саме — за перевищення порогового числа нових хворих у палатах інтенсивної терапії на тиждень. При цьому виникає серія спалахів захворювання, які стартують і спадають кожні кілька місяців.

В проміжках між сплесками від найжорсткіших заходів можна відмовитися, однак у середньому вони все одно залишаються в силі майже дві третини часу — до того моменту, як буде вакцинована скільки-небудь суттєва частиина населення.

Питання про те, коли це може статися, вчені докладно не стосуються, але у своїй роботі виходять з того, що у випадку з COVID-19 це може зайняти від 12 до 18 місяців.


Джерело статті: “http://ua.today/news/health/vcheni_ocinili_chogo_bude_koshtuvati_vidmova_vid_zhorstkogo_karantinu”

Оставить комментарий

Убедитесь, что Вы ввели всю требуемую информацию, в поля, помеченные звёздочкой (*). HTML код не допустим.