Через керівника Нацкомісії з цінних паперів Україна може не отримати $1,5 мільярда від Світового банку,

Про це йдеться у зверненні Магомедова, яке є в розпорядженні видання ЕП.

Серед зауважень до відправленого на підпис документа, невдоволення голови НКЦПФР викликають питання заробітних плат працівників комісії, а також конфлікту інтересів.

Щодо першого, то регулятор хоче самостійно затверджувати штатний розпис, тоді як зараз це робить уряд передбачивши відповідні видатки в державному бюджеті.

Що стосується конфлікту інтересів, то Магомедов просить прибрати з закону норму, яка забороняє працівникам Комісії та членам їхніх сімей мати частку в підконтрольних учасниках ринку, отримувати від них матеріальну винагороду чи просто займати там будь-яку посаду.

Народні депутати Ярослав Железняк та Ольга Василевська-Смаглюк вважають, що останнє прохання викликане тим фактом, що у Магомедова є відповідний конфлікт інтересів.

У декларації за 2022 рік він вказав, що у звітному періоді проживав з Євгенією Грищенко, керівницею департаменту брокерського обслуговування клієнтів "Інвестиційний капітал Україна". Тобто у випадку підписання Зеленським закону виникне логічне питання щодо відповідності Магомедова займаній посаді.

За словами Железняка проблема полягає в тому, що згаданий закон є вимогою Світового банку в рамках реалізації програми DPL. На її виконання Україна нібито зобов’язалась до 5 березня 2024 року ввести в дію три закони ("Про електронні аграрні розписки", корпоративне управління, та, власне, НКЦПФР), а взамін отримати позику на $1,5 млрд.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль пояснював, що ці кошти "допоможуть профінансувати субсидії для ВПО та пенсійні виплати".

Перші два закони з обумовлених із Світовим банком вже підписано Зеленським. Що стосується третього – про НКЦПФР, – то, за словами Железняка, ймовірно, на нього президент накладе вето. І через це до бюджету в березні обумовлена сума не надійде.

Автор: Галина Ялівець