Суббота, 21 сентября 2019 06:52

РОЗКІШ - це не труси, не помади, не ресторани і не шпильки.

Справжня розкіш - це жити так, як тобі зручно. У зручних трусах. У зручних туфлях...

З тим кольором помади, який тобі подобається, або без помади взагалі...

ЇСТИ ту їжу, яка подобається, ДРУЖИТИ - з ким тепло і затишно... БУТИ РАЗОМ з любові, а не з почуття обов'язку...

Навчитися ВІДМОВЛЯТИСЯ ВІД НЕ ПОТРІБНОГО. Від того, що себе вичерпало. Зносилося...

І БЕРЕГТИ те, що подобається...

Розкішне життя - це не «адже ти цього варта». Це про те, що ця річ гідна вас.

Чашка, подарована подругою. Стара футболка, в якій так затишно засинати. Пиріг за маминим рецептом. Поцілунок коханої людини. Цікаві книги... Гарні фільми... пісні...Свіжа постільна білизна. Чиста квартира або будинок... Життя, яке ти вибрала сама...

А ще розкішне життя - це НЕ "ЗЖИРАТИ" себе, коли щось йде не так. Колготки можуть порватися... Тісто може не підійти. Друзі можуть не захотіти дивитися твій улюблений фільм... або не покликати на пиво...

Кохана людина може піти.
Ти можеш не отримати підвищення на роботі.
Може трапитися все що завгодно.
Якщо у тебе щось не виходить, це ніяк не впливає на твою цінність.
Це означає, що просто зараз все йде не так, як ти хочеш.
Розкішне життя - це мати можливість вибору.
Штопати порвані колготки або купити нові...
Викинути пиріг і замовити суші або намагатися спекти пиріг ще раз...
Відпустити або боротися.
Шукати нову роботу або переглядати свої цілі на старій...

Розкішне життя - це жити за своїми правилами.
Йти до своїх цілей.
І не шукати виправдання.
І не бути комусь "зручним".
І не виправдовуватися за свій вибір, свої мрії, свої інтереси...

Говорити: "ЗІ МНОЮ ТАК НЕ МОЖНА".
І говорити: "МЕНІ ЦЕ МОЖНА" У меня есть три места Силы, параллельных измерения, попав в которые меняешься, возвращаешься к себе.
1. Кинбурнская коса - дикое место, с белым песком и непокорным морем. Ступив на берега которого забываешь откуда ты пришёл и зачем тебе обратно. Три дня и полная перезагрузка системы ментально и физически .
2. Крыша - попав сюда не можешь поверить что это тот же город, до которого рукой подать - вот он, внизу, маленькие люди ходят по своим делам, но они не увидят тебя. Ты высоко и ты над суетой и каруселью. Здесь время застывает и только желание поесть может заставить тебя спустится .
3. Спортзал НКИ. Отдельная тема, созданная потом, кровью и неимоверным желанием и визуализацией настоящего бойцовского храма. Здесь все дышит историей, той что уже написана дедами и этой, которую писали уже мы. Здесь я дома. Здесь каждый камень помнит мои руки и мое дыхание.
Уже завтра едем на косу, там ждёт нас Вождь и племя, готовых зажечь огонь

Оставить комментарий

Убедитесь, что Вы ввели всю требуемую информацию, в поля, помеченные звёздочкой (*). HTML код не допустим.