Четверг, 09 ноября 2017 10:25

Михаил Бурлака: бершадский Янукович, которому осталось недолго

Убежит ли Михаил Бурлака, как когда-то бежал его кумир Виктор Янукович?

Побитый яйцом Михаил Бурлака выжил и продолжает грабить Баршадь

На кой черт Кучеру Михаил Бурлака?

Любимец Януковича Михаил Бурлака: Бершадь еще не раз вздрогнет от меня

 

В 2013 году Барлака еще шел в облсовет от Партии Регионов. Прошел Майдан, многих снесло силой волны народного недовольства. Но не Бурлаку. Видимо, уже кому-то так нужен он был, что даже простили ему то, ка кон быстро перекрасился из регионала и стал уже майдановцем.

Собственно, вернулся Бурлака в кресло главы райсовета после назначения Януковичем его главой райадминистрации в том же 2013 году:

 

Президент Віктор Янукович призначив голову Бершадської районної ради Михайла Бурлаку керівником Бершадської районної державної адміністрації.

Про це йдеться у розпорядженні Януковича №72/2013-рп від 18 лютого, опублікованоу на сайті Президента.

«Призначити БУРЛАКУ Михайла Григоровича головою Бершадської районної державної адміністрації Вінницької області», - йдеться у розпорядженні.

До цього призначення 57-річний Бурлака з 2006 року займав посаду голови Бершадської районної ради.

 

Почему мы так уверенны в «нужности» Бурлаки? Судите сами:

 

Бурлака Михайло Григорович безмінний лідер блоку Юлії Тимошенко, виходить з лав своєї партії( хоча населення голосувало за нього як представника партії « Батьківщина») і на першому засіданні районної ради лідер партії регіонів Снігур О.Ф. пропонує його на посаду голови районної ради, пояснюючи своїм однопартійцям, що це питання вирішено десь у Вінницьких владних верхах ( мабуть Заболотним Г.М.). Такі махінації дали свій результат і Бурлака М.Г. був обраний головою районної ради, а не представник партії регіонів, яка мала на це повне право бо має більшість у районній раді разом із коаліаційними партіями.

Напрошується висновок сам по собі « Рука руку миє».

І знову в Бершадському районі продовжується дерибан, добре,що район один із потужних в області, але з таким керівництвом району, мабуть ми перейдемо в статус далеких південих районів області.

 

Не все, правда, забыли Бурлакино прошлое:

 

У Бершаді судять громадського активіста та голову місцевого осередку «Правого сектору» Анатолія Григорашенка за те, що 24 серпня він кинув яйцями у голову районної ради Михайла Бурлаку.

Чоловік витребував для ознайомлення матеріали справи і побачив, що там відсутня заява потерпілого та його свідчення. У суд на Анатолія подала місцева поліція. Активісту інкримінують дрібне хуліганство, проте він із звинуваченнями не погоджується та вважає їх політичним переслідуванням. 10 жовтня Анатолію рішенням Комітету визволення політв’язнів надано статус політично переслідуваного.

- Я 4 місяці був на Майдані, брав участь найтрагічніших подіях. Мало сам не загинув 18 лютого, чудом вибрався із п'ятого поверху палаючого будинку профспілок. А в той час у Бершаді теперішній голова райради Михайло Бурлака, а тоді керівник осередку регіоналів, відправляв на Антимайдан тітушок. Про це мені розповіли місцеві. На минулих виборах Михайло Бурлака йшов від Аграрної партії, його обрали головою райради, - розповів Анатолій. - Тепер він намагається відбілити репутацію. На День незалежності, 24 серпня, я взяв із собою троє яєць й прийшов на площу, де проходив мітинг. Коли очільники району та міста наблизились до мене, вийшов їм назустріч. Витягнув два яйця та поцілив у плече Михайлу Бурлаці. Жодної реакції не було. Лише згодом заступник голови посеред площі ті яйця з голови райради «вилизував».

Після скоєного нікуди не тікав. До мене підійшли правоохоронці і запитали, навіщо я це зробив і що так не можна. Я відповів, що так висловив своє ставлення до організатора Антимайдану. А хіба Небесну сотню можна було вбивати? Попросили пройти у відділення поліції, але я від показів відмовився. Лише назвав свої дані, і вони склали протокол. 27 вересня мені прийшла повістка до суду.

6 жовтня відбулось перше судове засідання. Підтримати Анатолія Григорашенка прийшли десятки місцевих активістів. Через те, що був відсутній захисник підозрюваного, суд перенесли на 26 жовтня.

- Мені інкримінують дрібне хуліганство. Проте я зі звинуваченнями не згоден. Вимагаю закриття цієї сфальсифікованої справи. Це була політична акція, - каже активіст.

Ось як прокоментував ситуацію голова Бершадської районної ради Михайло Бурлака.

- Якби ви були на моєму місці, у вас би була образа на людину, яка це зробила? Я нікого не хочу ні прощати, ні карати. На це є закон, ми живемо у державі, яку хочемо бачити демократичною. Я не подавав ніяких позовів проти Анатолія. Щодо Антимайдану, то нікого туди не возив. Про що ви говорите? Які тітушки можуть бути у нашому Бершадському районі? Моя політика по життю - миротворча, конструктивна, чесна. Щиро прагну змінити нашу державу на кращу. Неприємно, що мене втягують у якісь брудні політичні ігри.

 

А теперь упомним о былых делишках Бурлаки и мы:

 

С Красносельского сахзавода вывезли и продали автотехнику – народ устроил пикет с претензиями руководителям района

 

Люди пригрозили пикетами у зданий Винницкой ОГА и Кабмина

Жители села Красноселка Бершадского района пытаются уберечь от «порезки» сахарный завод. Несмотря на уверения местных властей, что «предпринимаются меры для запуска производства в 2014 году», люди уверены в обратном. И, похоже, небезосновательно. Многие из них были свидетелями того, как в октябре с предприятия вывезли и продали почти весь автопарк, а без транспорта восстановить выпуск сладкой продукции невозможно.

Последнюю партию продукции Красносельский сахзавод выпустил в 2011-м, а с прошлого года находится в законсервированном состоянии. Если при производстве сахара работу на предприятии получают 500 человек, то когда завод стоит, работают лишь 12 охранников. В июне 2013 года глава Бершадской РГА Михаил Бурлака официально письмом уведомил инициативную группу бывших работников завода об оптимистических планах на будущий год. Когда же люди увидели, что вывозят автомобильную технику, они решили пикетировать здание райгосадминистрации. Как только в Бершади были развешаны объявления об акции, запланированной на 25 октября, местная власть подсуетилась. Поверх одних объявлений расклеили другие – о встрече М. Бурлаки с трудовым коллективом, которая состоится днем раньше.

«Испугавшись разглашения информации о ситуации вокруг завода, власть решила сорвать акцию протеста, поэтому мы были вынуждены пикетировать проходную и админздание предприятия», - рассказывает глава профсоюза «Трудящиеся» Игорь Попенко. На площади перед заводом инициативная группа бывших работников и лидеры профсоюзной организации передали Михаилу Бурлаке, главе райсовета Николаю Грабчаку и директору предприятия Виктору Скузу обращение с конкретными требованиями. Они касаются, прежде всего, прекращения распродажи имущества, налаживания диалога с новыми владельцами завода, а в случае их нежелания восстановить производство, люди готовы «приехать» с пикетами к зданиям Винницкой облгосадминистрации, Кабмина и Администрации Президента.

Виктор Скуз пытался уверить людей, что продажу автотехники не следует связывать с демонтажем производственных мощностей, а Михаил Бурлака пообещал, что в рамках своих полномочий сделает «все, чтобы не допустить порезки завода». Убедить людей, что это правда, чиновникам не удалось, поэтому они решили, что если в течение месяца не увидят реальных шагов по восстановлению производства, будут пикетировать облгосадминистрацию. То есть в Виннице красносельчан стоит ожидать к концу ноября.

 

МОЛОЧНІ РІКИ В ПОЛОНІ

 

Молочні ріки в полоні паразитів Молочний майдан — за справедливу ціну.

Вісім днів тривала на Вінниччині акція протесту, влаштована селянами Бершадського району. Перекриттям автомобільної траси державного значення Умань—Вінниця мешканці сімнадцяти сіл добивалися закупівельної ціни за молоко. Заготівельники корпорації «Рошен» ультимативно купували його трохи більш ніж по три гривні, тоді як довкола давно платять не менше чотирьох. Протест тривав iз неодмінним революційним атрибутом — блокпостами.

Хто у змові?

«Раніше ми блокували тільки молоковози. Сподівалися, що начальство у Бершаді чи Вінниці почує нас, допоможе зустрітися з тими, хто платить за молоко, але цього не сталося. Ми тільки собі шкоди наробили, бо ж не здаємо молоко, то й грошей не маємо», — розповіла одна з учасниць акції Любов Станіславівна.

Сільський голова Джулинки Петро Швець вважає, що заготівельники молока змовилися між собою платити однакову ціну. Інакше, каже, не було б так, що всі п’ять підприємств, які закуповують в селі молоко, брали його за однаковою ціною — 3,2 гривні за літр.

«У сусідньому Гайворонському районі Кіровоградської області, а це від нас п’ятнадцять кілометрів, дають по 4,2-4,3 гривні за літр, — пояснює сільський голова. — Гайворонський завод у нас теж бере молоко, але платить менше, ніж іншим, ті самі 3,2 гривні. То хіба це не змова? Заборонити людям добиватися справедливості не можу. Я разом з ними був на місці пікету. Ми, звісно,співчували тим, хто не мав можливості проїхати через село, але нас доводять до такого стану й таких дій».

Постраждали всі, а розплачуватися — виробникам?

Напередодні молочного майдану, на одній із нарад у Бершаді, переробники молока намагалися довести, що не можуть підвищити закупівельну ціну через нібито невисоку якість сировини, яка заготовляється у приватному секторі, значні витрати на транспортування, втрату російських ринків збуту для виготовленої ними продукції тощо. Але аргументи виробників молока щодо занижених закупівельних цін на нього переконливіші. Через зростання цін на енергоносії та корми виробляти молоко взагалі стає невигідно. Відтак почало зменшуватись молочне поголів’я.

На відміну від переробників, котрі били на жалісливість, власники корів пропонували своєрідні бізнес-плани, де пояснювалося, за рахунок чого можна було б підвищити закупівельні ціни. Аргументували розрахунки, принісши з магазину пакет молока за ціною майже 18 гривень при собівартості 6 гривень. Чому не можна виділити тим, хто його виробляє, хоч дещицю із 12 «накручених» на їхньому продукті гривень? Були пропозиції вирішити проблему і від голови райдержадміністрації та голови районної ради.

Але проблему традиційно заговорили. На тематичній нараді в ОДА вирішили: «Систему взаємостосунків учасників молочного ринку треба зробити більш ефективною. Йде пошук практичних шляхів врегулювання ситуації». І незрозуміло, скільки б іще тривав той «пошук», якби селяни не вдались до дієвiших заходів. У результаті Хмільницький молокопереробний завод таки визвався платити по чотири гривні за літр молока. Зауважимо, це підприємство не належить корпорації «Рошен».

В очікуванні «нежданчиків»

Наразі соціальна напруга спала. До пори до часу, допоки в державі не буде чергового цінового стрибка або ще якихось сюрпризів. Скажімо, голова Бершадської райради Михайло Бурлака вже зауважив, що молокозаводи готові платити більше у випадку, якщо збір молока відбуватиметься не у режимі «від двора до двора», а з одного пункту. «Збиратимуть iз холодильної установки. Вони є по району, 39 штук, а тепер iще більше буде. Але не всіма установками чомусь користуються, — розповів Михайло Бурлака. — Переробники з Хмільника так і сказали: «За охолоджене молоко дамо 4,50». Тому зараз вирішують, як облаштувати пункт прийому молока. Тут багато питань попутно виникає: і якість молока, і довіз, і перевірка на жирність. Якщо порахувати, у скільки це все обійдеться, напевне, на тих самих 3,50 вийде».

Знову хитрощі під виглядом цивілізації? Тому намети, шини та інші атрибути блокпостів молоковиробники далеко не ховають. Таке життя — постійно треба бути в тонусі. Забули спритні «господарі життя», що Україна — країна селянських бунтів. Останні чималою мірою її і формували.

І не дає спокою ще одне питання: чому потужна корпорація, котра, судячи з оприлюднених фінансових звітів, далеко не збідніла в період війни у країні, «зажлобилась» додати селянам бодай по одній гривні? Ну — всього-на-всього до рівня середньозваженої ціни?

 

ЧИ Є В БЕРШАДІ "КУМІВСТВО", А В ГОЛОВИ - "КРИША" МАТВІЄНКА? Закиди опонентівми попросили прокоментувати голову Бершадської РДА Світлану Шульц

 

- Чому Бершадський район за ці роки здав свої позиції?

З 50 депутатів знайшовся один, який прокритикував Світлану Шульц після її звіту на черговій сесії, хоча вона і закликала присутніх висловити свої зауваження.

- Те, що недавня колегія РДА і сесія районної ради проходять у лікарні, говорить про те, що потрібно лікувати місцеву владу, — так розпочав обговорення звіту депутат райради і заступник голови районної організації Партії регіонів Олександр Снігур. — Зі слів Світлани Шульц, відбулось певне покращення роботи бізнесових структур. Але питання щодо оформлення в законному руслі найманої робочої сили багатьох підприємств потребує перевірки відповідними органами. Це також стосується виплати їм заробітної плати і соціальних гарантій. Дуже малими темпами погашається заборгованість по заробітній платі. Район здав позиції за останній рік. Не почув я, як наш район виглядає проти сусідніх. Недобрали зернових 100 тисяч тонн, це практично третина обласного недобору. Попередні керівники РДА не виходили з поля і переймалися проблемами хліборобів. Світлана Леонідівна, незрозуміло з яких причин, частіше їздила у Вінницю та Київ, ніж на поля. Це стосується і тваринництва, й інших напрямків господарювання.

У нас низький рівень соцзахисту дітей, позбавлених батьківської опіки. З нашого району продовжують виїздити люди за кордон.

Було чимало звернень громадян щодо діяльності чи бездіяльності РДА у сфері АПК, видачі державних актів на землю, незаконних звільнень працівників, санітарно-екологічних проблем, якими навіть обласна прокуратура займалася. Але все зам'яли, і відповіді ніякої я не почув від керівника району.

Щодо села Баланівка і створення там ТОВ «Зернопродукт» та призначення його керівником чоловіка Світлани Шульц, то як юрист вважаю – це втручання голови РДА у діяльність підприємства.

Тому пропоную вказати на недоліки роботи голови РДА і прошу депутатів підтримати мене, створити тимчасову комісію з представників політичних партій, голів постійних комісій при райраді. Дати час Світлані Шульц виправити усі недоліки, а якщо не виправить до кінця року і комісія встановить, що написане є правдою, тоді скликати позачергову сесію і висловити недовіру голові РДА.

Коли голова Бершадської райради Михайло Бурлака поставив цю пропозицію на голосування, то її підтримало тільки троє народних обранців.

- Вважаю це безхребетністю депутатів, які мовчки спостерігають, як валиться далі район, і тримаються за свої портфелі, — почув від Олександра Снігура. — Їх інтереси держави, громади не цікавлять. А пані Світлана узурпувала владу в районі і слухає тільки керівництво зверху. Усі бояться. Так не треба жити.

Стосовно виступу депутата Снігура Світлана Шульц сказала таке:

- Коли я стояла на Майдані, Снігур де був? На митниці, і мав проблеми з законом, за що його звідти і звільнили. А сьогодні він великий патріот. Хочу наголосити, що я нічого і нікого не боюсь, і ніяких покровителів мені не треба. Я відкрита для всіх перевіряючих органів, готова відповідати перед законом, якщо моя вина буде доведена. Я не свята, але слідую християнській моралі.

- Вам докоряють, що ви доглядаєте батьків народного депутата Анатолія Матвієнка в обмін на його «кришування»?

- Так, я допомагаю цим стареньким людям. Я багатьом допомагаю. Це що, гріх? Це мій життєвий принцип, моя моральна місія. Я в чудових стосунках з сестрою Матвієнка Валентиною. З Анатолієм Сергійовичем я набагато пізніше познайомилась, коли розбудовувала у районі партію «Собор», і люди за мною пішли, бо повірили. І призначав мене не Матвієнко, а партія, для якої аргумент, що я з відзнакою закінчила Одеський сільськогосподарський вуз, Київську аграрну академію, економічно-юридичний факультет, працювала за фахом в управлінні АПР на різних посадах, добре вивчила район, його економічний стан. З діями колишньої влади, на відміну від опонентів, які тупо виконували всі вказівки режиму Кучми, не погоджувалась, а звільнялась із посад. Це було, напевне. вагомішим, аніж балачки про мою некомпетентність.

- Правда, що за кілька років у владі ваші сімейні статки різко зросли? Подвоївся домашній парк крутими автомобілями?

- У нас є «Тойота», але вона була у мене і раніше, за сім років до мого призначення. Бо мій чоловік займався бізнесом, тримав землю, теплиці. Ми годували свиней, обробляли буряки. Я не сиділа, і мені ніхто не дав. Мама для мене, єдиної доньки, настаралась. Сьогодні чоловік добре заробляє, я на роботі.

З двома синами-студентами проживаємо у маминому будинку. Платимо чималий кредит, який взяли, щоб купити нове авто. Запитайте у моїх опонентів, де вони заробили на будинки та квартири по кілька штук, дорожчі за мої автомобілі?

- Як сталося, що ваш чоловік очолив філію «Зернопродукту» в селі Баланівка?

- Це було «лежаче» господарство. Дев’ять з половиною тисяч га землі не обробляється. Тільки одна Баланівка мала заборгованість по зарплаті 400 тисяч грн., всього по АПК було боргів 1,5 млн., зараз їх немає. Мені проходу не давали скарги людей: «Заберіть керівника». Коли ми вводили туди інвестора ТОВ «Зернопродукт», це був великий ризик. Ви думаєте, мій чоловік рвався у Баланівку? Прийшов інвестор з французьким аудитом, є чіткий бюджет, який треба виконувати, абсолютно нові підходи у господарюванні, нові технології. І я стала перед дилемою: що робити? Мені довелося два місяці вмовляти чоловіка, який мав чудову роботу: йди і спробуй. Тепер я задоволена, що саме він є виконавчим директором філії ВАТ «Зернопродукт». І за цей час жодної людини зі скаргами на прийомі з Баланівки у мене не було.

- Ваші опоненти закидають, що всю «помаранчеву» команду, яка привела вас до влади, Шульц розігнала. Залишила старі кадри, влаштувала «кумівство», бере на роботу своїх, а неугодних просто звільняє. У вас працюють родичі, куми в адміністрації?

- Мій перший заступник Віктор Максимчук, якого я залишила, — це дуже професійна людина. Ви думаєте, так легко кадри підібрати?! Дійсно, один мій заступник Ігор Кизлов – мій однокласник, але це також знаюча, моральна людина. То що, він не має права приносити користь громаді? В РДА є вакансії, які чекають на професійні кадри.

- За що ви нещодавно звільнили завідуючу сектором з питань внутрішньої політики та зв’язків із ЗМІ Наталію Тарковську, від якої були у захваті як людини дієвої, активної?

- СБУ надала інформацію про те, що Н. О. Тарковська з 13.06. 2002 року зареєстрована у Бершадській МДПІ як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку по даний час. Цим було порушено п.2 ч. 1 ст. №30 Закону України «Про державну службу». Тому 12 листопада я підписала розпорядження про її звільнення.

 

"Феєрверки"Світлани Шульц, або Бершадь у прірві

 

Справді, все це у минулому, залишилося у спогадах, архівах та музейних експозиціях. Помаранчева революція дала жителям цього благодатного подільського краю надію на відродження. Та з призначенням на високу посаду голови райдержадміністрації Світлани Шульц справи пішли, на жаль, ще гірше. Коли ж то було, щоб за рейтинговою оцінкою роботи за дев’ять місяців 2007 року Бершадщина опинилася аж на 15 місці! Цю цифру чомусь приховують від людей і не називають на нарадах, не пишуть у газетах.

Одразу дам відповідь тим, хто скаже, що це винна засуха. А як зумів Могилів-Подільський з 26-го місця перейти на третє? Туди навіть воду завозили.

Бершадь постійно лихоманять різні інтриги, конфронтація між райдержадміністрацією та районною, міською радами. Не вщухає потік скарг у різні інстанції та газети, телебачення. Різко впала трудова дисципліна. Керівники промислових і сільськогосподарських підприємств не приходять на різні наради, у тому числі на обласні селекторні. Це можна сказати і про головних спеціалістів господарств.

ВИРУЧАЄ ПТАХОКОМБІНАТ

У районі знищена тваринницька галузь. Хоча на папері все виходить гладко. Але то за рахунок ВАТ “Птахокомбінат “Бершадський”, який очолює досвідчений керівник Іван Андрушко. Він без підтримки районної влади зумів так організувати виробництво, що колектив досяг європейського рівня.

Підприємство виробляє 82 відсотки м’яса району. Ось тут і розпочинається маніпуляція цифрами. Треба “витягнути” промисловість, результати господарювання птахокомбінату показують серед підприємств. Завал у сільському господарстві – туди переносять і записують досягнення передового колективу. То в районі є птахівництво чи тваринництво, від якого залишилися лише ратички?

Доки бершадці слухатимуть словоблуддя про потужного і надійного інвестора на колишньому пограбованому і порізаному цукровому заводі, де мали створити сотні робочих місць і випускати сучасні будівельні матеріали?

Де ж той обіцяний газ у райцентрі та довгоочікуване відкриття пологового відділення у райлікарні?

Пригадую, як на нараді 2 лютого цього року заступник голови облдержадміністрації Василь Черній критикував бершадців майже по кожній позиції, моніторингу, який проводився за методикою Кабміну.

Який не візьмеш результат, а він гірший, ніж у сусідів-тростянчан, чи середньообласний. Район отримує найбільшу на Вінниччині допомогу від держави. Так, бюджетна підтримка складає 15 відсотків від того, що одержує область. А де віддача?

Безладдя на місцях, безконтрольність призвели до грубих порушень техніки безпеки. Лише торік на підприємствах АПК сталося 25 нещасних випадків, у тому числі 2 смертельні; виявлено 690 порушень правил охорони праці, а за нинішніх 6 місяців – 387.

У жодному господарстві не обладнали кімнати з охорони праці, досі не завершена атестація робочих місць. Щороку на засіданнях різних комісій заслуховують питання утилізації невідомих заборонених отрутохімікатів, однак, як кажуть, віз і нині там. Коли, нарешті, вивезуть з трьох господарств 2830 кг небезпечних речовин – невідомо. Протягом останніх трьох років у районі не збудовані нові отрутосховища, не ремонтують існуючі склади мінеральних добрив та пестицидів. 14 повністю непридатних отрутосховищ так і залишаються не знезараженими.

Як дбають про лікування, оздоровлення трудівників, вам краще можуть розповісти у рай- санепідемстанції. Насторожує, що через кілька років на Бершадщині не буде кому працювати, як це сталося уже в Тернівці.

Аж не віриться: в районі не працює жодна лазня, а ми збираємося в Європу...

Куди ж дивиться влада? Дещо зроблено, проте справжнього прориву, як записано у “Десяти кроках Світлани Шудьц”, не сталося. За два з половиною роки голові райдержадміністрації не вдалося вивести, або хоча б наблизити Бершадь до втрачених позицій.

І дарма Світлана Леонідівна з гордістю каже, що вона за цей час зробила більше, ніж попередники – Григорій Заболотний, Іван та Анатолій Павліченки разом узяті. Це – неправда.

З кожним днем район втрачає набуте роками, а найбільше – віру людей. Усі зверху бачать, погоджуються, а водночас чекають фіналу, як це сталося кілька років тому в сусідньому Тульчинському районі, де довірили кермо такому ж дилетанту.

Найголовніше – пані Шульц розігнала навіть свою команду, з усіма пересварилася і почала бронзовіти на п’єдесталі влади.

У райдержадміністрації знайшлися робочі місця для кума, куми з чоловіком, кількох подруг. Туди важко влаштуватись молодим спеціалістам. Зелена вулиця лише тим, хто працював у міській школі №3, яка стала своєрідною “кузнею” кадрів. Дійшло навіть до смішного: нещодавно в РДА звідти взяли на роботу педагога передпенсійного віку, щоб жінка могла одержати більшу пенсію, як державний службовець. І довірили очолити... організаційний відділ.

У Світлани Шульц взагалі своєрідний стиль роботи з кадрами. У неї думка про людину може змінюватися, як планета. Вона постійно звільняє з посад, привселюдно ображає, не дотримує слова. Добрий десяток людських життів понівечено з її “легкої” руки.

Наприклад, свого заступника Р. (патріота, педагога, порядну людину) безпідставно звільнила з роботи. Так спаплюжила, що довела до передінфарктного стану – сам бачив, як він хапався за серце, коли виходив з кабінету голови. Сама Світлана Леонідівна запропонувала енергійному П. очолити управління агропромислового розвитку, а вже через кілька місяців, як мовиться, стерла в порошок.

Не витримав тиску та істерик Шульц завідуючий відділом освіти Д.

Молодий директор центру соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді Р. розпочав активно працювати, але опісля відмовився виконувати вимоги голови РДА, що вели до порушення фінансової дисципліни. Згодом захворів: 27 грудня 2007 року його забрала швидка допомога. Звільнили – і не працевлаштували.

Завідуюча сектором райдержадміністрації Т. має власну думку, прекрасний фахівець, але відмовляється подавати брехню і липові звіти в облдержадміністрацію. Шульц такі не потрібні! Отже, треба сектор реформувати у відділ, а завідуюча нехай пише заяву на звільнення! А підтекст цього відомий: її чоловік-бізнесмен очолює в районі комітет з боротьби з корупцією в органах державної влади, правоохоронних органах, прокуратурі та судах. Він безкомпромісний з порушниками законів, що, зрозуміло, не подобається Шульц. І все ж таки Т. нещодавно звільнили з посади. Нині вона відстоює свої права у суді.

Коли ж закінчиться цей кошмарний кадровий рейвах у Бершаді?

ШТИЛЬ ЧИ СТИЛЬ?

Пропонуємо вашій увазі, шановні читачі, лише кілька штрихів, які допоможуть чіткіше окреслити прорахунки в роботі керівника потужного в минулому району. Ні, це не дрібниці. За ними – проблеми, які слід обов’язково вирішувати.

ТРУНА З “КОСМОСУ”

Делегацію польських побратимів важко чимось здивувати. Вони ж уже живуть у Європі. Але те, що побачили зарубіжні гості у Бершаді, їх розвеселило і водночас засмутило.

Перебуваючи у районному краєзнавчому музеї, вони звернули увагу на сусідній кінотеатр “Космос”, в якому розташувалося багато різних магазинчиків. Що вдієш, треба ж дирекції кіномережі виживати у цей непростий час. Отож змушені здавати в оренду приміщення приватним підприємцям.

Тому й торгують у кінотеатрі “Космос” трунами, хрестами, вінками.

ОЦЕ ОПЕРАТИВНІСТЬ!

Про яку ефективність ідеологічної роботи можна говорити, коли голова РДА Світлана Шульц 12 січня цього року вручала на сесії районної ради нагородженому керівнику грамоти, інші відзнаки за здобуті успіхи, особистий внесок, активну життєву позицію з... нагоди 15-ї річниці незалежності України, яке святкували ще в серпні 2006-го.

ДІАЛОГУ НЕ ВИЙШЛО

Як відомо, Президент України Віктор Ющенко закликав голів обласних, районних держадміністрацій, голів міст бути відкритими для своїх громадян. Про це він заявив на Всеукраїнській конференції «Порядність, прозорість, професіоналізм: чи готова місцева влада жити в Європі?». “Ведіть публічну діяльність, обнародуйте рішення, закликайте людей до обговорення того чи іншого питання. У них повинно бути відчуття своєї участі у прийнятті суспільних рішень”, – сказав він. Також підкреслив, що, на жаль, нині місцева влада “не звикла до діалогу”.

Що це так, засвідчили і підприємці району, які прийшли до райдержадміністрації, аби висловити з цього приводу недовіру, протест, за їх же недавнім бажанням призначеній головою РДА Світлані Шульц, іншим керівникам району і міста...

Коло проблем, які порушували численні промовці, у тому числі і з сіл, було досить різноманітним. Від вимог припинити руйнування Берщадського цукрового заводу до критики з приводу ринкових проблем, про насичення міста стаціонарними торговельними точками і “порядки” у них, які псують у багатьох випадках загальний його вигляд, порушують при їх спорудженні природний ландшафт Бершаді. Пікетувальники вимагали не тільки відставки окремих представників влади, а вже й самої Світлани Шульц. (З райгазети від 21 травня 2005 року).

ЗАЛЯКУВАЛИ – І ЗВІЛЬНИЛИ

Під час проведення XII конференції районної організації Народно-демократичної партії у виступі Вадима Оркуша – голови Красносільської сільської організації НДП, президента асоціації сільських, селищних голів-членів НДП Вінниччини та Красносільського сільського (тепер колишнього) голови було заявлено про втручання, залякування контролюючими органами, а також тиск з боку голови райдержадміністрації Світлани Шульц на діяльність та прийняті рішення сесією сільської ради і територіальної громади щодо власності сільських вуличних газових мереж та передачу їх Бершадському управлінню газового господарства.

КОЛЕГІЯ ДЛЯ “ГАЛОЧКИ”

Яку віддачу може дати засідання колегії райдержадміністрації, де обговорювалося питання погашення боргів з виплатою зарплати, коли на ньому не назвали жодного (!) прізвища винуватців створення такої ганебної ситуації і нікого з них (!) не запросили на трибуну для звіту?

ЗЕМЕЛЬНІ СТРАЖДАННЯ

Нещодавно видрукований у “Вінницькій газеті” відкритий лист жителів Голдашівки Бершадського району лідеру блоку “Український регіональний актив” Людмилі Супрун викликав широкий резонанс.

Селяни скаржилися, що з 2003 року не можуть одержати держані акти на право власності на землю.

Редакція найперше одержала відповідь від політика-юриста, в якій, зокрема, написано: “...беру цю справу під особистий контроль. Обіцяю, що разом з колегам по блоку ми доб’ємося утвердження справедливості”.

Голова Бершадської районної ради Михайло Бурлака повідомив, що уже представник ПП “Черненко”, яке затягувало виготовлення необхідної документації, отримав 646 комплектів бланків для державних актів, і вони вже видані їх власникам.

Виявляється, Голдашівка не єдина на Бершадщині, яка страждає від бездіяльності та свавілля чиновників. Серед таких – села Серебрія, Чернятка, Маньківка, Березівка, Тернівка, Тирлівка та інші.

Тут варто наголосити: лише завдяки наполегливості заступника голови районної ради Петра Сугака, як кажуть, крига почала скресати.

А що ж робить райдержадміністрація, де є фахівці, створено навіть спеціальний відділ реформування в управлінні агропромислового розвитку? І за таку “працю” його начальника занесено на районну Дошку пошани!

Обурені жителі села Серебрії (14 підписів) пишуть, що вже сім років почувають себе безправними та безземельними внаслідок бездіяльності та пустих обіцянок сільського голови і керівника ПП “Зоря”, які не зацікавлені у видачі державних актів на землю, використовують її у власних інтересах.

Селяни не скаржаться, а вимагають нарешті видати їм державні акти.

Коли ж до всього додати ще й недавній депутатський запит на сесії районної ради від фракції Соцпартії та Партії регіонів про свавілля Світлани Шульц, яка нав’язувала жителям Кошаринець іншого землекористувача (ТОВ “Зернопродукт”, де директором філії її чоловік!), залякувала керівників товариств “Обрій” с. Тирлівки, “Світанок” с. Шляхової, то вимальовується зовсім неприглядна картина. Голова РДА свідомо порушує статті 14 та 41 Конституції України, ст. 5 Закону України “Про боротьбу з корупцією” та ст. 10 Закону України “Про державну службу”. До того ж усі знають секретний план Світлани Шульц: ТОВ “Зернопродукт” має захопити половину земель району, аж до Південного Бугу.

Невже так і станеться?

ЦЕНЗУРА ПО-БЕРШАДСЬКИ

Працюючи у журналістиці не один десяток років, автор цих рядків пережив, як кажуть, різні реформи і перебудови, навіть на собі відчув реакцію на критичні виступи в газеті (довелося побувати три роки у Магаданській області – на Чукотці), але те, як зуміла “зорганізувати” Світлана Шульц за 2,5 роки стосунки з районною газетою, перевершило все бачене досі.

Майдан поставив дуже високу планку щодо демократизації суспільства та профільних стандартів журналістів. Чітко визначені права і обов’язки співзасновників видань. Президент і Прем’єр-міністр обстоюють за публічність, прозорість влади у регіонах, налагодження між нею та журналістами партнерських стосунків, персональну відповідальність керівників районів щодо дотримання свободи слова, порушення прав працівників ЗМІ. Проте, на жаль, не для Бершаді.

Тут панує цензура, грубе втручання посадовців у діяльність колективу. Як і раніше, вже при новому редакторі, газету “Бершадський край” недофінансовують, влада не виконує укладені угоди, затверджену сесією районної ради програму підтримки ЗМІ. Мета одна – тримати на повідку редакцію, щоб та слухняно писала малиновим чорнилом, а редактор став жебраком і просив дотацію, мов милостиню.

За останні три роки у райдержадміністрації провели аж одну прес-конференцію, не підтримали жодного виступу газети, немає реагування на критичні публікації. Їх, до речі, боляче сприймають, як ніж у спину. З’явилися навіть заборонені теми. Раніше на багатьох апаратних нарадах у РДА “розбирали” статті і “виховували” при всіх редактора.

Як можна пояснити той факт, що торік чотирьом журналістам “Бершадського краю” у день професійного свята вручили лише грамоти? Конверти, бачите, забули. Їх так і не віддали до цього часу.

Світлана Шульц використовувала газету, як трибуну для розправи з неугодними членами партії “Собор”. Бо водночас і очолює районну організацію. Виключили, наприклад, усіма шанованого не лише в Бершаді Прокопа Похилу з рядів осередку – негайно в газету, лише на першу сторінку!

Невже це така важлива подія для читачів?

Для ветерана педагогічної праці то було великим ударом. Адже Прокіп Павлович у міській організації з першого дня її утворення. Чимало допомагав і матеріально.

Чи не шкодую за тим, що трапилося? Звичайно, – зізнався він. – Болить інше. Так легко можна розігнати всю районну організацію. Хто ж тоді залишиться з Шульц?”

Прикро, але факт. Жителі Бершадського району вже кілька років не мають змоги слухати передачі місцевого радіомовлення (циклон зруйнував його мережу ще в 2000 році!), а потім перестала діяти і телестудія. Тираж paйгазети, хоча найбільший в області, охоплює менше третини дворів.

Виходить: бершадці позбавлені можливості отримувати необхідну інформацію про економічний і соціальний стан району, його громадське, політичне та культурне життя, висловлювати свої думки, пропозиції. Водночас це також негативно впливає на відкритість дій органів влади, чим підриває її авторитет та імідж.

Коли було, щоб Бершадь цілодобово слухала не свої позивні, а чечельницької телерадіокомпанії «Подільські комунікації» чи передачі від сусідньої, що в Ладижині?

Світлана Шульц полюбляє фотографуватися, або під державним прапором України у робочому кабінеті, або в улюбленому ресторані «Мандарин», про що засвідчує «Подільська медична газета» за 12 травня 2006 року. А бершадці за 2,5 роки так і не побачили її на знімках з механізаторами, свинарками, доярками, пташницями тощо.

ПЕРЕСТАРАЛАСЯ

Задум у голови райдержадміністрації нинішнього літа був непоганий – відзначити ветеранів спортивного руху Бершадщини.

І ось у газеті з’являється оголошення: “Запрошуємо вас на велике спортивне свято, приурочене до вшанування ветеранів спортивного руху всіх часів району (на честь 80-річчя...), яке відбудеться 8 липня 2007 року на районному стадіоні. Початок о 10-й годині”.

Дійство пройшло непогано. Правда, у п’ятницю, у робочий день. А кого це зараз цікавить? Дивує інше. Для чого, вибачте, “притягувати” цей захід до 80-річчя батька покровителя Світлани Шульц?

Перестаралася вона того дня. Тому що багато хто з присутніх, і тих, хто читав замальовку про ювіляра, очікували одержати інформацію, що батько покровителя голови РДА у молодості досягав хоча б невеликих вершин у спорті. Мав, приміром, звання майстра спорту чи був першорозрядником.

А так: “Працював на меблевій фабриці кочегаром, потім пакувальником меблів. Ще 14 років пропрацював завгоспом ДЮСШ”.

Багато з присутніх на стадіоні висловлювали думки: “Мої батьки мають більші заслуги перед районом, чому ж їх так не вшановують? Хіба вони гірші?”

На жаль, той захід не дав бажаного результату. Просто не спрацював. Така запопадливість, прогинання не підняли рейтинг патрона. Вийшло все навпаки.

ІМЕНИНИ З РОЗМАХОМ

Є запитання: “Для чого Президент України видає укази?” Звичайно, щоб їх виконували на місцях. То чому на Бершадщині не діє документ за №1583/99 “Про додаткові заходи щодо впорядкування відзначення пам’ятних дат і ювілеїв”?

Там пункт третій чітко гласить: “Заборонити проведення святкування особистих подій та пам’ятних дат у приміщеннях міністерств, державних комітетів, інших центральних та місцевих органів місцевої влади, державних установах і організаціях...”. У наступному – “Покласти персональну відповідальність за виконання цього указу на керівників центральних органів влади, голів місцевих адміністрацій”.

Ну і що?

Світлана Шульц як справляла свої іменини у приміщенні райдержадміністрації, так і гуляє. Торік майже тиждень, а нинішнього року дещо скромніше.

Як до мавзолею того дня йшли в райдержадміністрацію керівники, начальники, соратники по партії з квітами, подарунками. Зранку, у робочий час. Потім гостей приймали у кафе, що на околиці міста, а вже з 16.00 трапеза розпочалася у ресторані...

І все діється у робочий час на очах у жителів Бершаді, де нічого і ні від кого не приховаєш.

Хіба це не компрометація влади і особисто Президента? Ну, покивали пальчиком торік шановній Світлані Леонідівні за проведене пишне застілля (хтось написав у Київ), та й що? З неї, як з гуся вода.

Цікаво, що скаже з цього приводу Президент України Віктор Ющенко?

Петро МАНІЛЕНКО,

Оставить комментарий

Убедитесь, что Вы ввели всю требуемую информацию, в поля, помеченные звёздочкой (*). HTML код не допустим.