Шлях України до ЄС: за допомогою філіжанки кави розв’язали «істотну геополітичну проблему»

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан наклав вето на рішення Євросоюзу про виділення Україні економічної допомоги в розмірі 50 мільярдів євро. В ЄС домовились повернутись до дебатів пр це на початку 2024 року, повідомив прем’єр-міністр Угорщини у соцмережі Х.

Своїми думками про європейське майбутнє України та висновки, які має зробити Україна з вимогами Віктора Орбана з Радіо Свобода поділився Костянтин Єлісєєв, надзвичайний і повноважний посол України, заступник міністра закордонних справ України (2007–2010), представник України при Євросоюзі (2010–2015), заступник голови Адміністрації президента України (2015–2019).

– Наскільки приємною несподіванкою для вас стала новина про те, що Україні відкривають шлях до переговорів про вступ в ЄС?

– Я думаю, що я не буду тут, як кажуть, екстраординарним, але це я сприйняв як сенсаційне різдвяне диво. Давайте скажемо чесно, не всі очікували що буде таке історичне рішення прийнято в такій формі, яким повинно було прийнятим. Пам’ятаєте, навіть 14 грудня почали експерти аналізувати план дій: план B, план D і так далі.

Але після того, як раптово вийшов зі своєю супер позитивною новиною, супер сенсаційною новиною президент Європейської ради Шарль Мішель, звичайно, це стало супер емоційною подією, і це наша спільна перемога. До речі, це історичне рішення не лише для України, але і для Європейського союзу.

– Ну і в якійсь мірі історичне рішення, мабуть, для Віктора Орбана. А чи є у вас припущення, що взагалі стоїть за оцим трюком, цим шоу, яке він розіграв у Брюсселі на полях саміту ЄС. Вийшов, повернувся, при цьому заявив, що все одно не підтримує відкриття переговорів.

За допомогою філіжанки кави вдалося розв’язати істотну геополітичну проблему

– Це рішення Євроради увійде в історію як таке, що за допомогою філіжанки кави вдалося розв’язати істотну геополітичну проблему, ідеться про рішення про початок перемовин з Україною. І дійсно, це було креативне рішення, і я думаю що у такий спосіб дозволили врятувати обличчя Орбану, який, на жаль, зрештою потім все-таки заблокував рішення по бюджету, там, де ми мали отримати 50 мільярдів євро на наступні 4 роки, до 2027 року.

Але ця ситуація ще раз показує, що з угорською стороною треба працювати, треба працювати системно, зважено, комплексно. Що дипломатія пожеж, до якої вдався офіційний Київ в останні хвилини або години до Євроради, почав налагоджувати пряму комунікацію з угорською владою. Це треба в майбутньому запобігати. Я вважаю, що Угорщина залишатиметься нашим сусідом, залишатиметься членом ЄС і НАТО. Досі в угорців залишається інструмент вето на будь-яке рішення, яке буде стосуватися подальшого руху України до Європейського союзу.

Але ще один елемент, я б також радив активізувати роботу не лише з Угорщиною, але з іншими партнерами. Зокрема Словаччиною. Є також Австрія, є також фактор нідерландський, в контексті перемоги на виборах партії Вілдерса. Тому давайте скажемо чесно, що треба напружитися і не почивати на лаврах цієї ейфорії, а продовжувати активно цілеспрямовану роботу, і це виклик для нашої дипломатії.

– Орбан вже продемонстрував, що він може не лише виходити із зали під час голосування, а він може реально скористатися правом вето. І от, зокрема, він наклав вето на рішення щодо довгострокової фінансової підтримки України з боку Євросоюзу, йдеться про 50 млрд євро. А навіщо це йому? Який зиск він в цьому для себе бачить? Тому що, наскільки я розумію, ці гроші Україна дуже потребує, і хоча в Євросоюзі кажуть що вони повернуться до цього питання в січні, але ось бачимо, що Орбан вже наклав вето, і не факт що не скористається цим інструментом знову.

– Так, згоден з вами, він буде намагатися використовувати цей інструмент вето. Але що стосується фінансового питання, то я хотів би все-таки заспокоїти. Я думаю що це не є трагедія для нас. Я думаю що на наступному надзвичайному засіданні Євроради, яке відбудеться в січні, все-таки вдасться відшукати компроміс, і я думаю що Україна без грошей не залишиться. Тим більше що наступного тижня Європейська комісія надасть Україні черговий транш макрофінансової допомоги в розмірі 1,5 млрд євро. Таким чином цей рік ми успішно закриємо тим, що ми отримаємо чергову макрофінансову допомогу.

Якщо в січні Єврорада все-таки затвердить багаторічну фінансову перспективу на 2024–2027 роки, то тоді в лютому ми почнемо отримувати в прогнозований спосіб фінансову підтримку. Що стосується січня, то, я думаю, ви вже чули що багато країн-членів ЄС заявили про готовність надати на двосторонній основі нам допомогу і плюс я до цього додам рішення уряду Норвегії, які вони оголосили цього тижня, про надання нам мільярду євро найближчим часом. Для того, щоб закрити дірки в нашому бюджеті, для фінансування зарплат, пенсій і соціальних виплат українським громадянам.

– Давайте в контексті допомоги перемістимося трохи за океан? Я нагадаю, що американський Конгрес досі не схвалив пакет фінансування для України. Наскільки для вас тривожна ця історія? Як ви думаєте, чи вирішиться вона позитивно для України?

– І тут, звичайно, ми повертаємося знову-таки до вчорашнього рішення Євроради. Тому що, фактично, по-перше, це рішення нанесло потужного удару по міфу щодо так званої «втоми» від України. А по-друге, таким рішенням Європейський союз по суті перейшов у такий геополітичний контрнаступ. Тому що, давайте скажемо чесно, до цього він перебував в стані глухої оборони.

І якраз це рішення матиме важливий вплив на Вашингтон. Адже своїм рішенням по суті Брюссель чітко показав, що сьогодні він у питанні України є так званим «законодавцем моди», і я думаю, що такий спосіб він показав Вашингтону, як треба розв’язувати існуючі проблеми. Адже суть проблеми залишається, так само як і в ЄС було, так і у Вашингтоні. Тому я оптимістично налаштований на позицію Вашингтону. Я думаю що всі здорові політичні сили якраз візьмуть як аргумент рішення Євроради, і, звичайно, сподіваюся що все-таки буде знайдена розв’язка питання фінансування України, я навіть у цьому не маю жодних сумнівів.

– Конгрес США схвалив закон, який забороняє будь-якому президенту Сполучених Штатів виходити з НАТО без схвалення Сенату і Конгресу. Скажіть, будь ласка, чи це вже підготовка до імовірного президентства Дональда Трампа, який, як ми знаємо досить скептично налаштований до НАТО? І навіть американські медіа припускають, що якщо він стане президентом, то справді може пропонувати якісь ідеї на кшталт виходу з НАТО.

Створюється запобіжник від будь-яких екстраординарних, неочікуваних рішень майбутніх президентів

– По-перше, це суверенне право Конгресу ухвалювати таке. По-друге, я думаю, що це дуже далекоглядне стратегічне рішення. І навіть певною мірою, напевно, вони врахували український досвід. Нагадаю, що наприкінці каденції п’ятого президента якраз він теж ініціював зміни до Конституції, де чітко прописано, що курс на ЄС і НАТО є ключовим завданням не лише уряду і парламенту, але і будь-якого наступного президента України.

Я думаю, що це нормальна політична практика для цивілізованих демократичних країн, і тому це рішення можна тільки вітати. Тому що таким чином створюється запобіжник від будь-яких екстраординарних, неочікуваних рішень майбутніх президентів. Але станом на сьогодні я не став би вже зараз казати, хто буде наступним президентом США. Я думаю, що американський народ у демократичний спосіб робить свій суверенний вибір.

– Але тим не менш, все-таки цей крок варто розглядати як запобіжник, що нинішня влада США побоюється, що майбутній президент може дійсно вийти з НАТО, ухвалити таке самостійне рішення.

– Мені це дуже важко уявити, тому що Сполучені Штати сильні тим, що вони інституційно дуже спроможні, інституційно дуже міцні. І тому президент важлива все-таки позиція, але все-таки є інституція. Роль інституції теж не треба зневажати. Така ситуація, що інституції створюють таку систему балансу, яка не дасть будь-якому президенту радикально поміняти рішення, яке буде всупереч навіть Конституції США.

Форум