«Корисний хаос», «колони в бік Києва» та інші вершники апокаліпсиса: реакція російського агітпропу на ймовірну зміну військового керівництва України

Маніпуляції щодо ймовірного конфлікту між політичною та військовою верхівкою України у середовищі російського агітпропу почали з’являтися від початку повномасштабного вторгнення. Ми писали про них раніше у рамках цього спецпроєкту: « Зеленський сліпо вірить у перемогу, а в ній зневірився навіть Залужний», «Залужний проти Зеленського», «Війна Зеленського», «США ставлять на Залужного» тощо. В українському медійному просторі подібні чутки з різних анонімних джерел циркулюють упродовж останніх декількох місяців, а кульмінацію інформаційного сплеску можна було спостерігати цього тижня. Цей інформаційний катаклізм став послугою для російської пропаганди.

29 січня 2024 року був досить напруженим днем як для українських медійників, так і для представників влади. Саме в цей день ексдепутат Верховної Ради Борислав Береза написав, що, за його даними, президент Зеленський звільнив головнокомандувача Залужного. З аналогічними сенсаційними «інсайтами» виступали анонімні телеграм-канали, які пов’язують з Офісом Президента, колишні й чинні депутати, українські медіа та західні журналісти. При цьому всі посилалися на анонімні джерела, які буцімто підтверджували відставку Залужного, деякі джерела інформували про його потенційну заміну на командувача Сухопутних військ України Олександра Сирського чи керівника Головного управління військової розвідки Кирила Буданова.

І представники Офісу Президента Володимира Зеленського, і пресслужба Міноборони спростовували чутки про нібито звільнення головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Поки українці не могли вирішити, кому вірити — поширювачам непідтвердженої інформації чи офіційним джерелам, які спростовували «сенсацію» — російський агітпроп скористався ситуацією та розвернув її на свою користь.

• Читайте також: «Комунікаційне скотство»: медійники відреагували на поширення інформації про звільнення Залужного

«Корисний хаос»

У Москві сказали, що стежать за ситуацією довкола Залужного та його ймовірної відставки. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков повідомив: «Одне залишається очевидним — у київського режиму багато проблем, там не все добре. Очевидно, що невдалий контрнаступ і проблеми на фронті призводять до зростання розбіжностей між представниками цього київського режиму. Ці суперечності будуть наростати в міру успішного проведення спецоперації».

Російська пропагандистка Маргарита Симоньян сказала, що незалежно від того, правдиві повідомлення про відставку Залужного чи ні, «хаос… корисний Росії». Пропагандисти так захопилися у моделюванні апокаліпсиса, що почали повідомляти про масовий бунт у лавах ЗСУ у відповідь на повідомлення про нібито відставку головнокомандувача. «Українські колони ЗСУ вирушили з польових таборів у бік Києва, Залужний анонсував “марш проти наркомана”. Колони вже були помічені в Полтавській, Чернігівській, Черкаській та Київській областях», — алярмував один із пропагандистських телеграм-каналів. Можливо, так росіяни спроєктували на нас спогади про бунт Пригожина.

• Читайте також: «Зеленський сліпо вірить у перемогу, а в ній зневірилися всі, навіть Залужний»: як агітпроп перекручує західні публікації

«Кадрові зміни — це диктатура»

«Це крок у бік посилення особистої диктатури. Така стратегія Зеленського вб’є у західного лобі бажання допомагати Києву, де при владі буде диктатор. Це загрожує великими проблемами», — йшлося в одному із ворожих джерел. В очах агітпропу кадрові зміни — це не про гнучкість і пошук оптимальних рішень, а про посилення диктатури.

Зеленський як глава держави й Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України має суттєві повноваження у сфері військового управління. Згідно з законом Про національну безпеку України, президент України має право самостійно звільнити Головнокомандувача Збройних Сил України та призначити нового за поданням Міністра оборони України. Міністр оборони призначається Верховною Радою України за поданням глави держави. Тобто пропагандисти інтерпретують потенційну реалізацію Зеленським конституційних повноважень як прояв диктатури, що є маніпуляцією.

«Новини про Залужного — відвертання уваги від поразок України»

Пропагандистам властиво поширювати конспірологічні версії, за якими події є несамостійними, а способом відвернути увагу від чогось іншого.

«Збивали інформаційний кейс із збитим ІЛом», — так написав один з анонімних телеграм-каналів, що поширює прокремлівську риторику. 24 січня 2024 року в Бєлгородській області впав російський літак Іл-76. Росія заявила, що в літаку перебували українські військовополонені, яких начебто мали обміняти. Ані в України, ані в незалежних розслідувачів немає підтверджень цього.

Інший телеграм-канал «інсайтив», що новини про ймовірну відставку Залужного — димова завіса, за якою насправді Україна намагається замаскувати нібито невдалі перемовини міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, керівника Офісу Президента України Андрія Єрмака та міністра зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петера Сійярто в Ужгороді, які припали якраз на 29 січня 2024 року: «Ще є варіант, що в Ужгороді ні про що не змогли конкретно домовитися з угорцями, а отже, кредити під великим питанням». Судячи з одностайного голосування ЄС про допомогу України, пропагандисти знову не вгадали.

Кадрові зміни у війську — добре чи погано

Ротація у військовому керівництві у відповідальні історичні моменти траплялася не раз, часто заміна армійської верхівки свідчить про намагання знайти рішення несприятливої ситуації. Наведемо кілька прикладів, як кадрові рішення та системні трансформації у війську призводили до позитивних чи негативних результатів.

У 50-х роках минулого сторіччя американський президент Дуайт Д. Ейзенхауер змінив військове керівництво США, підвищивши офіцерів, які вміли давати раду з викликами холодної війни. У 1970-х Ден Сяопін ініціював військові реформи в Китаї, очистивши армію від лідерів старої гвардії та підвищивши молодших, більш прагматичних офіцерів. Ця модернізація армії зіграла вирішальну роль в економічних реформах Китаю та його зростанні як світової держави. У 20-х роках 20 сторіччя Мустафа Кемаль Ататюрк, засновник сучасної Туреччини, ініціював значні реформи в армії, замінивши османських воєначальників новим поколінням офіцерів, наголошуючи на модернізації, секуляризації та професіоналізмі. Це сприяло зміцненню національної армії та утвердженню стабільної держави.

Також були історичні випадки, коли зміни у військовому керівництві призводили до програшу відповідних країн у війні чи негативних наслідків у мирний час. Відтак втручання Адольфа Гітлера у військові рішення під час Другої світової війни, зокрема, відсторонення досвідчених воєначальників, таких як фельдмаршал Еріх фон Манштейн, серед іншого, призвело до катастрофічних наслідків для німецької армії. Його мікроменеджмент і відмова прислухатися до військових порад сприяли поразці Німеччини. Рішення Микити Хрущова відправити у відставку маршала Георгія Жукова послабило ефективність радянської армії та в перспективі послабило обороноздатність Радянського Союзу. У 1970-ті американський президент Річард Ніксон під час війни у В’єтнамі часто змінював військове керівництво, що сприяло відсутності послідовної стратегії та підірвало моральний дух в армії США. Врешті це мало згубний вплив на загальний перебіг і результат війни.

Важливим є те, хто, у разі ймовірної відставки, обійме посаду головнокомандувача і чи сам Залужний надасть своєму наступнику символічну підтримку, що сприяло би моральній стійкості українського війська.

• Читайте також: «Гризня між “соросятами” та Офісом президента наростає»: як пропагандисти використовують інформаційні атаки проти українських журналістів

Час для подібних інформаційних потрясінь — не надто сприятливий. У Верховній Раді працюють над законопроєктом про мобілізацію, всі попередні версії положень викликали неоднозначну реакцію в суспільстві. До того ж не врегульоване питання ротації та демобілізації українських військовиків. Напруги додає і те, що Україна, за словами очільника Мінфіну, виснажила внутрішній потенціал щодо фінансування військових потреб, а допомога від Сполучених Штатів Америки призупинена до схвалення Конгресом нового фінансування. Обтяжує ситуацію залякування та цькування журналістів та антикорупціонерів.

За словами верховного головнокомандувача, 2024 рік багато в чому буде вирішальним на фронті, і «витримати цей рік — означає витримати всю цю війну».

Колаж: «Детектор медіа»

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.

Долучитись